Вчитель-дефектолог Андрєєва Ганна Олександрівна
Вчитель-дефектолог: Андрєєва Ганна Олександрівна
Має повну вищу освіту за спеціальністю дефектолог, логопед спеціальних закладів освіти. Загальний та педагогічний стаж роботи - 22 років.
Спеціаліст - вищої категорії.
Вчитель-дефектолог планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми з ООП; забезпечує умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяє їх соціальній реабілітації та адаптації.
Задачі вчителя-дефектолога :
- виявлення труднощів дитини;
- психолого-педагогічне вивчення дитини;
- оцінка труднощів та потенційних можливостей розвитку дитини;
- корекційна допомога дитині.
Функції вчителя-дефектолога:
- проводить повне і детальне вивчення дитини;
- підвищує пізнавальну активність дитини;
- розвиває її комунікативні здібності;
- формує необхідний рівень емоційно-вольової та соціальної зрілості;
- навчає елементам грамоти;
- навчає батьків прийомам ігрової та навчальної діяльності дитини, окремим корекційним прийомам та методам.
Для оцінки якості виконання завдань важливо:
• чи здатна дитина приймати завдання, утримувати його в свідомості та адекватно діяти;
• як вона створює внутрішній план дій (обмірковує шляхи виконання, зосереджується перед початком виконання);
• наскільки продуктивно використовує надану їх допомогу при труднощах;
• чи вміє довести справу до кінця, проявити наполегливість у досягненні мети, чи уміє долати труднощі;
• чи здатна перенести набутий досвід на аналогічне завдання;
• наскільки гнучка чи стереотипна її діяльність, чи здатна дитина переключатись з одного способу на інший, адекватний новим умовам;
• чи здатна дитина знайти та виправити зроблені помилки, наскільки критичне її мислення;
• чи опосередковує свою діяльність мовленням (тобто словесно пояснює свої дії чи ні).
А давайте поговоримо про затримку психічного розвитку (ЗПР)?
Отже, що необхідно знати:
1) ЗПР - це не діагноз. Це синдром, який входить до складу неврологічного/психічного чи соматичного захворювання.
2) ЗПР - це межовий стан між нормою та порушенням. Тобто, це порушений темп розвитку, при якому окремі психічні функції (увага, пам'ять, мислення...) відстають від загальноприйнятих норм
3) ЗПР - зворотній процес. Тобто дитину з ЗПР при правильній корекції можна вивести в норму.
4) Є різні класифікації ЗПР. І при кожній окремому виді корекційна робота буде дещо відрізнятись.
Основні симптоми ЗПР:
знижена пізнавальна активність
інфантилізм, коли поведінка не відповідає віку (це проявляється вже в старшому дошкільному і молодшому шкільному віці), бажання гратися на уроці.
обмежена гра
порушена увага, пам'ять. Краще запам'ятовують візуальну інформацію, наж словесну
стереотипне мислення
можуть уникати ситуацій, де потрібно думати. Напр., на запитання давати будь-яку відповідь, виконувати завдання "щоб відчепились"
знижена мотивація
затримка фізичного розвитку - нижчий зріст, порушення моторики, координації, навички самообслуговування довго не формуються.
порушення мовлення - можуть плутати відмінки, не розуміти прийменники-займенники або ж зовсім мати грубі порушення розуміння мовлення, запізна поява перших слів
Головна корекційна робота при ЗПР буде спрямована на розвиток психічних процесів (оскільки вони відстають від норми), розвиток мотивації, розуміння і контроль емоцій, розвиток мовлення. Також цілі будуть ставитись інші в кожному окремому випадку - яку дитину будуть вчити орієнтуватись в часі і просторі, автоматизовувати навички читання, а для когось головною ціллю буде розвиток пам'яті і мовлення.
І на останок - важливо при постановці діагнозу відмежувати ЗПР від інших подібних станів - аутизму, розумової відсталості, алалії.
